ПРИЧИННА об'єднала МАНТРИ МАГДАЛЕНИ та ХОРЕЮ КОЗАЦЬКУ

                             

                                                         Усім колом лицарським

                                                         гурт ХОРЕЯ КОЗАЦЬКА

8 грудня о 18:00 у Бібліотеотеці №13 Солом'янської ЦБС
(ПРОСП. ВІДРАДНИЙ, 14/45) відбувся непересічний концерт - презентація нової концертної програми рок-гурту "МАНТРИ МАГДЕЛЕНИ "Вагантів бал". У акції приймали участь один з кращих козарів, ре конструкторів історичного культурного надбання та фольклористів Вкраїни -Русі ( межі культурного охвату: починаючи з середньовіччя по наш час) , автор та виконавець власних творів, заслужений артист України Тарас Компаніченко та його ансамбль старовинної музики ХОРЕЯ КОЗАЦЬКА. Третім учасником презентацій став талановитий київський актор, історик та казкар – виконавець Мстислав Крицевий. 

Почав вечір таки Мстислав і більш як годину розважав почесну публіку різними казками, байками, віршами та цитатами з «Кобзаря» Т.Г. Шевченко. Тобто просто не давав глядачам отямитись – завжди видавав щось на гора. 

                                                  Мстислав Крицевий, казкар, актор, історик

Але ось на сцені з явилася ключова фігура вечора –  Тарас Компаніченко. І пішла хвиля, такий собі несамовитий й вишуканий потік поезій та пісень різних часів, включаючи кобзарські, на досить високому рівні виконані віршовані реакції Тараса на події в Украіні останніх років. І як звичайно буває у Компаніченка, це був не просто концерт, а саме лекція, настільки жвава і захоплююча, що мало хто залишився осторонь - ну дуже цікаво! Коли розмиті грані епох, історичних маяків, крапок відліку, та туманних фарватерів,  і часи Сагайдачного, Хмельницького, отамана Сірка та Мазепи абсолютно природньо вплітаються у сучасну картину світу. 

Тарас Компаніченко, активіст українського культурного опору у пост-радянські часи. Кобзар, бандурист і лірник, лідер гурту «Хорея Козацька».

А особливо втішає обізнаність Тараса різними цікавими історичними подробицями. Не знаю, чи мають право називатися справжніми істориками дуже велика кількість людей, що працюють при наших славетних «універах» різної формації, профілю та локації, но знаю точно, що славний кобзарю, поет та фольклорист Тарас Компаніченко – це справжній історик з великої літери І. 

Розповісти він вам може не тільки про Запорізьку Січ, чи за Дунаєм Січ, чи про Святослава Великого, а й про поляків, литвинів, французів, татар, московитів (така назва була колись) та представників інших етносів долі яких заплелися волею Бога у строкатий орнамент на просторах степових та не дуже Русі-матінки. Але ж козаки були не тільки на Вкраїні. Іх було багато і за Доном, і в Сибіру та навіть у Пакістані та Індії. Про це писав і Дмитро Яворницький, визнаний авторитет у цієї області, писав принаймні про регіон, що тоді мав назву Російська імперія. 

Козаки, військо яке було збудовано за зразком, що фігурує у так званому індійському епосі ( бо насправді це був не епос, а досить складна для сучасних дослідників історична хроніка) під назвою МАХАБХАРАТА.  МАХА – це велика, а БХАРАТА-варша – це давня (до потопу, що відбувся 5 тисяч років тому) назва нашої планеті на санскриті. І всі терміни, що використовували козаки пов'язані з побудовою війська– це все санскритські слова, з санскритськими коріннями у майже чистому вигляді.

                                                      рок-гурт МАНТРИ МАГДАЛЕНИ

Та що таке була Запорозька Січ? Може один з останніх центрів традиційної ведичної культури, що з подробицями описана у тій самій МАХАБХАРАТІ? Оплот справжнього лицарства, чи все ж таки досить випадкове явище спричинене певними економічними проблемами та передумовами? Є про що подумати.

Далі на сцені з'явився рок -гурт МАНТРИ МАГДАЛЕНИ, зі своїми яскравими рок (або поп?) баладами у дусі середньовічних вагантів. Рок-гурт "Мантри Магдалени" грав на Відрадному у складі Олексія ВАГАНТА (Гусака) (автор пісень, вокал, акустична гітара), Дениса ОСИПОВА (бек-вокал, акустична гітара) і Дмитра СТАРОДУБЕНКА (перкусія, харпи). Нова програма має назву «ВАГАНТІВ БАЛ». 

Після виступу МАНТРИ МАГДАЛЕНИ, виступала неперевершена ХОРЕЯ КОЗАЦЬКА з Компаніченко на чолі. І звучала вона, як завжди дуже витончено і переконливо.

гурт ХОРЕЯ КОЗАЦЬКА

Цікаво, що у тексті програмно] пісні гурту «Відмочка» присвяченій Жанні Орлеанській діві, фігурує доктор Фауст ( що зустрічається не тільки у поемі «Фауст» Гете; до речі- легенда про Фауста дуже давня). «Відмочку» багато хто визнав досить фантазійною конструкцією, як до речі й сучасний український романс «Цілуй її»на слова українського поета-символіста початку 20 сторічча Олександра Олеся  у виконанні Компаніченка. У тексті цього романсу теж фігурує доктор Фауст. Ось вам і точка поєднання!

До речі співали МАНТРИ МАГДАЛЕНИ й другу свою програмну пісню під назвою ЮРОДИВАЯ, присвяту славетній блаженній св. Матінці Ксенії Петербурзькій. До речі, виходячи з того, що ЮРОДИВАЯ у перекладі українською це ПРИЧИННА, а МАНТРИ МАГДАЛЕНИ, особливо Олексій ВАГАНТ завжди казали про свою любов до «Кобзаря» Шевченка. Адже у фіналі вечора усі музики обох гуртів (МАНТР І ХОРЕЇ) разом виконали пісню, яку багато разів намагалися номінувати на гімн Вкраїни – «Реве та стогне Дніпр широкий». Вийшло дуже серйозно, а зал підспівував стоячи. Маємо надію що тільки початок співпраці, але ж мистецька акція безперечно вдалася на славу. 

ЦИТАТА Блог публічної бібліотеки №13 ЦБС Солом'янського району м.Києва:

Ми полинули в далеке історичне минуле нашої України.
Це були не тільки  героїчні пісні, думи, гімни, а й цікаві обізнані розповіді "кобзаря" - так Тараса називають його друзі-колеги.

Після кожного музичного твору у залі зависала тиша, а потім гарячі оплески і крики: "Браво!"

Концерт тривав більше трьох годин. Ніхто не стомився.  Артистів  аудиторія не хотіла відпускати. Згадуючи ці прожиті разом години, відпрацьований злитий спів та живе звучання музики, ще й досі проймається хвилюванням душа. На кінець всі хором стоячи заспівали пісню на слова Т.Г.Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий". Це було зворушливо і, дійсно, "шедеврально!"

Окрема подяка керівництву Солом'янської ЦБС, зокрема пані Іванні Щербині. 

   Олесь Коржан, журналіст

СПРАВКА:

Гурт «Хорея Козацька» заснований у 2005 році в Києві. Назва колективу запозичена із назви музичної пам'ятки «Chorea Kozacky», яку знайшли у клавірній табулатурі 1640-го року музичного архіву Братислави у Словаччині. Ідея створення «Хореї Козацької» належить Тарасові Компаніченку, лідерові гурту, заслуженому артистові України, кобзарю, лірнику, мистецтвознавцю та музикологу. Своєю творчою діяльністю колектив прагне представити лицарську, інтелектуальну частину національної культури, показати українське в правдивому світлі. Репертуар охоплює музику різних епох: від пізнього середньовіччя до кінця ХХ століття. Особливої уваги в ансамблі надають давній епічній традиції. Жанрова різноманітність творів: думи, історичні, героїчні та повстанські пісні, гімни, псалми, канти, духовні концерти. Інструменти, на яких озвучуюється музика "Хореї Козацької": скрипка, світська бандура, бандура Остапа Вересая, середньовічна та ренесансова лютня, дуда, сопілки, блок-флейти, шалмей, корнет, фідель, віолончель, колісна ліра, ударні. «Хорея Козацька» виконує пісні, знайдені у архівах, рукописних та друкованих збірниках. Учасники гурту займаються реконструкцією давньої української музичної спадщини, досліджують та вивчають музичний контекст доби. Митці впевнені, що гідне продовження може ґрунтуватися лише на досконалих знаннях традиції. Багато пісень, до яких не збереглися ноти, озвучив Тарас Компаніченко.